Екіпажі знаходяться у Сумах та не можуть прибути: виклик “швидкої” у Лебедині

Схвильований відгук про працівників нашої Лебединської лікарні у групі Фейсбук “Підслухано Лебедин СІТІ” залишив житель Лебедина Valeriy Shulev:

“Доброго часу доби, любі читачі. Я б хотів залишити короткий відгук про працівників нашої ЛЦРЛ, аби кожен громадянин міста знав, що коли він чи вона потребуватиме допомоги, то його просто будуть ігнорувати.

Так, вам не здалося, саме ігнорувати. Але розповім по порядку. Першого грудня, о 22:10, я здійснив виклик за номером «103», і викликав екіпаж швидкої допомоги за своєю адресою. У бабусі піднявся артеріальний тиск, з робочого 115/70, до 148/90. Ті хто стикався з гіпертонічною хворобою, знаю чим це може скінчитися.

Диспетчер сказала що бригада виїхала. Ми стали чекати. Але час йшов, і ніхто не приїжджав. Десь о 22:35, мені передзвонили з мобільного номера, це була та сама диспетчер. Вона сказала що наразі ОБИДВА екіпажі знаходяться у місті Суми, і не мають змогу прибути. І що треба зачекати 40хв. – 1год. До того ж, запропонувала скасувати виклик. Я сказав що будемо чекати далі. О 23:30, я передзвонив на «103», та сама диспетчер доволі неясно пояснила що екіпажі чи то виїжджають із Сум, чи то вже виїхали. Автомобілісти розуміють яка у цих поняттях різниця.

Опівночі терпець почав уриватися. Я знову зателефонував, і почув у відповідь що екіпаж направлений до нас, знаходиться в дорозі з м. Суми, і пораду, не надзвонювати кожні півгодини, і не займати лінію, бо може комусь справді буде потрібна допомога.

І от на разі я сиджу і все так само чекаю на швидку. На годиннику 00:30. Тиск у бабусі досі не падає. А я хочу виразити своє незадоволення, ось над чим:

1. По якому праву з міста було відіслано всі екіпажі швидкої? Якщо було потрібно, нехай із Сум їхала б їхня бригада, але повністю залишати місто без швидких, це як на мене злочинна халатність.
2. По якому праву на посаді диспетчера працюють люди, які по перше хамлять пацієнтам. А по друге навіть не знають Української мови? І це при тому згідно Розділу 3, статті 9, пункту 1, підпункту 15 «Про забезпечення функціонування української мови як державної» цитую дослівно: « Володіти державною мовою та застосовувати її під час виконання службових обов’язків зобов’язані: медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я».

А наостанок, я хочу запитати вашої думки, як можна змінити дану ситуацію? І чи можливо це на вашу думку? Адже таким чином взагалі зникає будь-який сенс у швидкій допомозі як у структурі. Доки вони доїдуть, людина вже помре. Зараз же навіть щоб прийняли виклик, треба пройти мало не анкетування, ніби я не швидку викликаю, а заповнюю анкету на співбесіду до СБУ. Отакий от у мене вийшов крик душі. Розумію що багато хто не стане читати даний допис через велику кількість букв, але маю надію, що хоч хтось зацікавиться.” – йдеться у повідомленні.