Минули, наче мить, десятки літ,
Вони — як дощик по тоненькій шибці,
Вони — як ніжний яблуневий цвіт,
Вони — як тонкі струни в першій скрипці.
Тож хай той цвіт повік не обліта,
Нехай струна співає, а не рветься,
Хай доля, мамо, не скупиться на літа,
Хай Божа благодать панує в серці.
Нехай життя квітує буйним цвітом,
І день народження приходить знов і знов,
А доля хай дарує з кожним роком,
Міцне здоров’я, щастя і любов!