10 липня у Лебедині на фасаді будівлі Лебединської лікарні відкрили меморіальну дошку нашому земляку, військовому медику Станіславу Петровичу Гурьєну, який віддав своє життя за Україну.
Пам’ятний захід зібрав рідних Станіслава, керівництво та жителів Лебединської громади, колег, друзів і всіх, хто прийшов вшанувати пам’ять захисника.
Станіслав Гурьєн був старшим лейтенантом медичної служби, начальником відділення анестезіології та інтенсивної терапії 3-ї бригади оперативного призначення імені полковника Петра Болбочана «Спартан» військової частини 3017.
Народився Станіслав 15 липня 1993 року в Лебедині у сім’ї військового льотчика. Через службу батька родина жила в різних куточках України. Деякий час він навчався у Лебединській середній школі №5, згодом — у Сумській ЗОШ №9.
Із вересня 2008 року по лютий 2012 року Станіслав навчався у Лебединському медичному училищі імені професора Ситенка, де здобув освіту фельдшера. Після цього працював у Сумському обласному центрі екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Згодом вступив до Сумського медичного інституту СумДУ за спеціальністю «Лікувальна справа», не припиняючи роботи в екстреній медицині.
У 2016 році Станіслав одружився. Разом із дружиною Марією вони навчалися на одному курсі. У вересні того ж року в подружжя народився син Олександр.
Після закінчення інституту у 2018 році Станіслав і Марія стали лікарями-інтернами у Лебединській лікарні імені лікаря К.О. Зільберника. Станіслав обрав фах лікаря-анестезіолога-реаніматолога. Паралельно він викладав у Лебединському медичному училищі, де навчав студентів невідкладних станів, анестезії та реанімації, а також готував студентські команди до змагань з екстреної медицини.
Під час пандемії COVID-19 Станіслав разом із дружиною працював в інфекційному відділенні Лебединської лікарні. У цивільному житті він врятував сотні пацієнтів, проявляючи професіоналізм, відповідальність і вміння швидко ухвалювати рішення, від яких залежали людські життя.
З початком повномасштабного вторгнення РФ Станіслав, попри можливості працювати в тилу чи за кордоном, добровільно став до лав Збройних Сил України. Перший рік служби він був бойовим медиком і виконував завдання на сході країни.
Під час одного з боїв отримав поранення, однак після лікування не залишив службу. Із січня 2023 року обіймав посаду лікаря-анестезіолога військової частини 3017 Національної гвардії України. У складі лікарської бригади стабілізаційного пункту він неодноразово рятував життя пораненим військовим та цивільним, координував роботу медиків і ніс службу на важливих напрямках бойових дій, зокрема Бахмутському, Запорізькому, Харківському та Покровському.
За службу Станіслав Гурьєн був відзначений низкою нагород. Він отримав посвідчення учасника бойових дій, медаль «За військову службу Україні», нагрудний знак «За доблесну службу», медаль «За врятоване життя» та медаль «Хрест пошани».
22 вересня 2025 року під час авіаційного удару трьома керованими авіабомбами по території зведеного стабілізаційного підрозділу пункту «Катаря» у населеному пункті Слов’янка Синельниківського району Дніпропетровської області старший лейтенант медичної служби Станіслав Гурьєн загинув.
Рішенням сесії Сумської міської ради від 24 грудня 2025 року йому було присвоєно звання Почесного громадянина міста Суми. Поховали лікаря-героя на Центральному кладовищі міста Суми біля Алеї Слави.
Під час відкриття меморіальної дошки присутні схилили голови у хвилині мовчання та поклали квіти до пам’ятного знака. Учасники заходу згадували Станіслава як талановитого лікаря, викладача, військового медика, чоловіка, батька, сина, брата і людину, яка до останнього залишалася вірною своєму обов’язку.
Меморіальна дошка, встановлена на фасаді Лебединської лікарні, щодня нагадуватиме жителям громади про подвиг Станіслава Гурьєна — лікаря, військового медика, викладача, чоловіка, батька, сина і захисника України.
Вічна пам’ять і шана Герою.
