8 липня у Лебединському міському краєзнавчому музеї відбулося відкриття фотовиставки «Михайлівка, родина Капністів і михайлівчани». Експозиція присвячена історії села Михайлівка, відомій родині Капністів та людям, чиї долі пов’язані з цим населеним пунктом.
Виставка об’єднала істориків, краєзнавців, жителів Михайлівки, представників культурної спільноти Лебединщини та всіх, хто цікавиться минулим рідного краю.
На експозиції представили близько 50 фотокартин, створених на основі старовинних світлин. Загалом у колекції зберігається близько 260 фотографій, на яких можна побачити родину Капністів, михайлівчан, інтер’єри маєтку, побутові сцени, господарські роботи та життя села минулих поколінь.
Одним з ініціаторів створення виставки став місцевий підприємець і краєзнавець Сергій Буката. За його словами, ідея народилася безпосередньо в музеї, коли вдалося побачити, наскільки цінними для громади можуть бути старі родинні та історичні світлини.
— Ідея створити таку виставку виникла під час одного із заходів у музеї, — розповів Сергій Буката.
Частину фотографій, пов’язаних із родиною Капністів, вдалося завантажити з архіву. Після цього розпочалася робота над технічною обробкою знімків: покращенням якості, відновленням деталей, кольоризацією та друком.
За словами Сергія Букати, сучасні технології дозволили по-новому поглянути на світлини, яким уже багато десятиліть.
— Коли старі фотографії збільшуєш і повертаєш їм колір, на них відкривається зовсім інший світ. Можна роздивитися обличчя людей, одяг, меблі, предмети інтер’єру, деталі побуту. Це вже не просто фотографія — це жива історія, — зазначив він.
Особливість виставки полягає в тому, що вона розповідає не лише про відому родину Капністів. На світлинах поруч із представниками дворянської родини можна побачити звичайних михайлівчан — селян, робітників, дітей, людей праці. Саме тому експозиція є цінною не лише для вивчення історії окремої родини, а й для розуміння життя всієї громади.
Сергій Буката наголосив, що кожна родина має свою історію, і вона не менш важлива, ніж історія відомих постатей.
— У когось дід був ковалем, у когось — об’їзником, у когось — звичайним селянином. Але це все наші люди, наші предки і наша пам’ять. Якщо ми цього не збережемо, то з часом воно просто зникне, — сказав Сергій Буката.
Під час відкриття науковий співробітник музею, історик і краєзнавець Ігор Білоножко розповів про людей, які досліджували історію Михайлівки та родини Капністів. Окремо згадали Віктора Лисянського, який понад два десятиліття присвятив вивченню історії села та його власників. Він опрацював сотні архівних і документальних джерел та мріяв видати книгу про Михайлівку. Уже після смерті дослідника його працю вдалося видати завдяки підтримці небайдужих людей.
Справу дослідження родини Капністів продовжив історик і краєзнавець Олександр Приходько. Він вивчає генеалогію роду, уклав родинне дерево Капністів та провів для присутніх змістовну екскурсію експозицією. Під час неї гості дізналися більше про історію Михайлівки, маєток Капністів, життя його мешканців та роль цієї родини в розвитку села.
До створення виставки долучилися Лебединський краєзнавчий музей, Сергій Буката, Олександр Приходько, а також відділ культури і туризму Лебединської міської ради. Начальниця відділу культури і туризму Світлана Циханська подякувала організаторам за внесок у збереження та популяризацію історії Лебединщини.
Атмосферу заходу доповнили музичні виступи солістів міського відділу культури і туризму. Після офіційної частини відвідувачі ще довго оглядали експозицію, спілкувалися, обмінювалися спогадами та ділилися власними родинними історіями.
Наразі виставку можна переглянути у Лебединському краєзнавчому музеї. Згодом її планують представити і в Михайлівці.
Організатори також закликали жителів громади долучатися до збереження історичної спадщини. Тих, у кого збереглися старі фотографії Лебединщини, просять передавати їх до музейного фонду або тимчасово надавати для цифрового опрацювання. Такі світлини можуть стати основою для нових виставок і допомогти зберегти пам’ять про людей, які творили історію рідного краю.
