9 лютого в місті Лебедин відбулася акція-підтримка зниклим безвісти та полоненим військовим. Громадськість зібралася, щоб нагадати всім про тих, хто боронив Україну, але досі не повернувся додому.
💙💛 Активними учасниками та співорганізаторами заходу стали рідні зниклих безвісти військових. Вони докладають зусиль, аби про їхніх близьких не забували, і продовжують боротьбу за їхнє повернення.
На знак пошани до всіх, хто перебуває в полоні або вважається зниклим безвісти, Науменко Тетяна написала зворушливий вірш “Я повернусь”. У ньому звучить головна надія всіх, хто чекає своїх рідних:
📜 “Ти чекай, я повернусь, ти чекай мене.
Може час, а може день, може рік мине.
Ти діждешся, знаю я, тільки цим живу.
Бо тебе кохаю я в сні і наяву.” 💔
Цей вірш став символом віри та незламності, нагадуючи, що боротьба за повернення наших воїнів триває.
⚡ Мітинг у Лебедині – це ще один голос, що закликає не забувати про тих, хто віддав свою долю війні. Кожен полонений і зниклий безвісти – це не просто ім’я, це чиїсь син, брат, чоловік або батько, якого чекають вдома.
💪🇺🇦 Їхня боротьба не закінчена. Їх чекають. І вони повернуться! 🇺🇦💪