У Лебедині провели в останню путь захисника Євгенія Гапонова

Лебединська громада в глибокій скорботі провела в останню путь свого захисника — Євгенія Миколайовича Гапонова (позивний «Жман»). Мужній воїн, кавалер ордена «За мужність» ІІІ ступеня, люблячий чоловік і турботливий батько повернувся додому «на щиті», залишивши по собі світлу пам’ять та невимовний біль у серцях кожного, хто його знав

Євгеній народився 15 вересня 1986 року. Навчався у школі в селі Низи Сумської області. У 2005 році закінчив Лебединське ВПУ. 27 березня 2023 року він став на захист України, свідомо обравши шлях воїна.

Свою службу розпочав у 38 окремій бригаді морської піхоти, де був водієм-санітаром. Саме там, серед важких боїв і щоденної небезпеки, він проявив себе як справжній побратим — людина, яка ніколи не залишала своїх.

13 травня 2024 року Євгеній здобув право на носіння берета морського піхотинця — символу честі, витримки та незламності. Це право отримують лише найсильніші духом. У грудні 2023 року він виконував бойові завдання на одному з найважчих напрямків — у селі Кринки Херсонської області.

З травня 2025 року продовжив службу у 427 окремій бригаді безпілотних систем «РАРОГ». Він мав велику повагу серед побратимів, був людиною честі, мужності та надійного плеча.

За свою мужність та відданість Україні був нагороджений Президентом України орденом «За мужність» ІІІ ступеня, а також нагороджений відзнакою Міністра оборони України «За поранення».

7 травня 2026 року, виконуючи бойове завдання поблизу населеного пункту Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області, Євгеній загинув внаслідок вогневого ураження FPV-дроном противника. Він до останнього подиху залишався вірним присязі, своїм побратимам і Україні.

У нього залишилися кохана дружина та маленька донечка, яка є його «татовою донечкою», його маленькою копією, його найбільшою любов’ю та гордістю. А дружину він любив так, як люблять лише раз у житті — щиро, віддано і всім серцем.

Світла пам’ять Герою! Вічна шана і вдячність за його мужність, силу та жертовність!

Він назавжди залишиться у серцях рідних, друзів, побратимів і всіх, хто мав честь знати його.