ЛЕПЕТЮ́ХА Васи́ль Васи́льович
Життєвий та бойовий шлях
1 серпня 2014 року він став бійцем ЗСУ. 25 серпня 2014 року він опинився в самому пеклі бойових дій під Іловайськом. Загинув «Дід» – Василь Лепетюха приблизно о 4-00 28-го серпня 2014 р. на дорозі поміж селами Новозар’ївка та Войкове за 5 км на схід від міста Комсомольське (Донецька область). Він був у складі ротно-тактичної групи 92-ї окремої механізованої бригади, яка мала деблокувати війська, що опинились в Іловайському котлі. Колона спочатку потрапила під масований обстріл російських військ з РСЗВ (ракетних систем залпового вогню) «Град», мінометів і танків, а потім була обстріляна кулеметним та автоматним вогнем диверсійно-розвідувальних загонів росіян.
16 вересня 2014 р. пошуковцями Місії «Евакуація-200» тіло Лепетюхи В.В. та 8 його побратимів було ексгумовано з братської могили неподалік с. Новозар’ївка та вивезено до Запоріжжя. Опізнаний за даними ДНК експертизи.
Пам’ять та відзнаки
Похований 6 березня 2015 р. на кладовищі села Подвірки, Дергачівського району Харківської області.
Указом Президента України № 436/2015«Про відзначення державними нагородами України» від 17 липня 2015 року, “за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі”, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).