Новий газорозподільний оператор на Сумщині – як це вплине на тарифи та споживачів
18 липня газорозподільна компанія АТ “Сумигаз” перейшла під державне управління Групи Нафтогаз. А з 1 жовтня розподілом газу на Сумщині опікується Сумська філія національного оператора ТОВ “Газорозподільні мережі України”. Яка ключова мета цих змін розповів в ефірі Українського радіо директор технічний сумської філії Євген Шинкаренко.
– Що зміниться для споживачів зі зміною товариства?
– Якихось суттєвих змін, окрім покращення нашої роботи не буде. Ми й надалі вдосконалюємо наші послуги та робимо все, аби задовольнити наших споживачів.
– Де можна знайти нові реквізити?
– Нові реквізити споживачі можуть побачити на платіжках. Звичайно, вони будуть розміщені на наших офіційних ресурсах (фейсбук-сторінці та сайті філії). Загалом, ми плануємо інформацію зі зміни реквізитів поширити різними каналами комунікацій.
– Споживачі газу отримують два рахунки: один за газ, другий – за його доставку. Чому розділили рахунки? І чи наразі зміниться ця ситуація?
– Так, дійсно, споживачі отримують два рахунки, адже два різні підприємства виконують дві різні функції: НАК “Нафтогаз України” надає газ, а Сумська філія “Газмережі” доставляє його до споживачів області. Рахунки й надалі будуть різними, але для зручності клієнтів вся інформація буде в одній платіжці.
– Які витрати потрібні для того, щоб ця система функціонувала?
– Витрати підприємства залежать від планових робіт та аварійних ситуацій. Під час війни складно говорити про бюджети, адже через обстріли для газовиків постає багато викликів.
Запорука системної роботи підприємства – відповідальні споживачі. Якщо вони передають коректні показники та вчасно сплачують за доставку, нам значно легше виконувати свої обов’язки.
– Як розподіляються ці витрати впродовж року?
– Упродовж року в нас є різні планові роботи, які необхідно виконувати. Якщо в плані поставлена задача замінити обладнання – це одні бюджети, якщо потрібно провести комплексне обстеження газопроводів – це вже інші бюджети. Це все контролює регулятор.
– Як, власне, визначається тариф? І яким він буде від першого жовтня? І у наступному році?
– Вартість доставки 1 м куб газу визначає НКРЕКП. Державний регулятор аналізує витрати та обсяги газу за рік, і, відштовхуючись від цих даних, встановлює фіксовану вартість доставки. Тариф на послуги розподілу природного газу не зміниться — для споживачів АТ “Сумигаз” – 1.608 грн/ м. куб. Він буде діяти під час дії воєнного стану та ще 6 місяців після його скасування, як прописано в законодавстві.
– Як визначається платіж за доставку газу для кожного споживача?
– Формула розрахунку дуже проста: розрахований обсяг газу множиться на встановлений тариф на послугу розподілу. Отриманий результат треба поділити на 12 рівних платежів, які необхідно сплачувати щомісяця.
– Чому розрахунок плати за доставку залежить від минулорічних обсягів споживання, а не від поточних?
– Такий принцип розрахунку встановлений регулятором. Нарахування за поточні обсяги не можна назвати точними. Як ми, наприклад, коректно розрахуємо доставку газу на початок опалювального сезону, якщо в попередньому місяці споживання було набагато меншим?
Річна замовлена потужність об’єкта формується за результатами минулого газового року, адже коректніше порівнювати споживання за один і той самий місяць у різний проміжок часу. Тобто, якщо в січні минулого року ви використали якусь кількість газу, то в січні наступного року вона буде подібною. Якщо споживач використає менше газу, відповідно в наступному році буде менша вартість доставки.
– За доставку газу мають платити також споживачі, які тимчасово не споживають газ? А якщо споживач у попередній рік газ зовсім не використовував?
– Так, платити все одно потрібно. Адже є річна замовлена потужність об’єкта, і для нього вивільняється певна кількість газу, незалежно від того чи користується споживач цим газом, чи ні.
Якщо споживач не використовував газ минулого року, то за таких умов у наступному газовому році, визначається мінімальний об’єм газу за замовчуванням, відповідно до кількості газових приладів – 39 м куб. для побутових споживачів у яких є лише газова плита, 126 м куб. – для побутових споживачів із газовою колонкою та плитою і 314 м куб – для побутових споживачів, які використовують газ комплексно, у тому числі мають газові опалювальні прилади, або об’єкти споживача, що не є побутовими.