15 лютого 2026 року Лебедин занурився у жалобу. Мешканці громади, схиливши голови у глибокій скорботі, попрощалися зі своїм земляком, мужнім Захисником України — молодшим сержантом Анатолієм Івановичем Іщенком.
Його шлях додому був довгим і важким. Тривалий час родина жила між відчаєм і надією, адже Анатолій вважався зниклим безвісти. Проте, на жаль, дива не сталося — війна забирає найкращих.
Життєвий шлях Захисника
Анатолій Іщенко народився 4 грудня 1988 року на Кіровоградщині. Проте саме Лебедин став для нього рідним домом, де пройшло майже все його життя. Тут він зростав, навчався у загальноосвітній школі №4, а згодом опановував професію у ВПУ лісового господарства.
Після проходження строкової служби Анатолій працював, будував плани, мріяв про мирне майбутнє у вільній країні. Але повномасштабне вторгнення змінило все.
Вірний присязі до останнього подиху
У квітні 2025 року Анатолій був призваний до лав Збройних Сил України за мобілізацією. Він обійняв відповідальну посаду — командира евакуаційного відділення евакуаційного взводу ремонтної роти 507-го окремого навчального ремонтно-відновлювального батальйону. Його робота була надважливою: рятувати техніку та життя під вогнем.
Життя Героя обірвалося 24 жовтня 2025 року. Молодший сержант Іщенко загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Першотравневе Ізюмського району на Харківщині.
Прощання з Героєм
Церемонія прощання зібрала сотні людей: батьків, родичів, друзів, колишніх однокласників, бойових побратимів та представників міської влади. Жителі громади утворили «живий коридор», віддаючи останню шану воїну, який поклав життя за нашу свободу.
Світла пам’ять та вічна слава Герою!
